Image

ЦИГАНИ

Від 1945 до 1991 р.село носило назву - Рудка.

Перейменування було пов'язане, ймовірно, зі загибеллю на території села полковника Червоної армії Руденка (хоча потік між селами Цигани і Лосяч мав колись назву Рудка). Розташоване на берегах р. Циганка (ліва притока Нічлави, басейн Дністра), за 9 км від районного центру і 4 км від найближчої залізничної станції Тересин (Борщівський район). Географічні координати: 48° 52' пн. ш. 26° 06' сх. д. Територія - 6,17 кв. км. Дворів - 430. Населення - 1304 особи (2014 р.).

Поблизу села знайдено предмети пізнього палеоліту: кам'яні знаряддя, глиняні черепки.

Перша письмова згадка - 1493 р., у переліку сіл Подільського воєводства, що сплачували податок польському королеві. У 1564 р. належало Геронімові Лянцкоронському, діяла церква. Відомо кілька леґенд щодо назви села. Одна з них розповідає, що перші жителі обгородили поселення високим плотом і назвали Плоти- ще. За іншим переказом, першими жителями села були цигани, котрі стояли табором на місці нинішньої вулиці Озерянська. Ще одна леґенда розповідає, що циган, який прибіг до села, повідомив про напад татар. Жителі швидко поховалися в навколишніх лісах, а цей циган загинув від татарської шаблі.

У1583 р. в Циганах проживали 55 сімей.

Під час Національно-визвольної революції українського народу 1648-1676 рр. в Цигани й навколишні села навідувалися загони М. Кривоноса та інших козацьких полковників.

Частини села мають назви: Халамеївка, Від Скали, Нагоринка, Від Озерян, Від Лосяча, Мазурівка, Коло канцелярії, Сочівка; назви полів: На зрубі, Від Гуштина, Чаполоть, Від Лосяча, В Дубині, За Гримнаком, В Стінці, На Площі; назви лісів: Від Скали, Від Іванкова, На Писку, Тулин, Дубина, Соснина, Від Озерян, Стінка.

Від листопада 1861 р. діяла державна однокласна школа з польською і українською мовами навчання.

1880 р. у власності поміщика було: орної землі - 952 морґи, луків і городів - 84, пасовиськ - 81 морґ. Селом во¬одів Адам Сапеґа.

Кількість населення: 1880 р. - 1562 особи, 1900 р. - 2267,1910 р. - 2154, за станом на ЗО вересня 1921 р. - 1875 (393 двори), 1931 р. - 2148 осіб (464 двори).

Був великий фільварок князя Лева і Терези Сапегів.

На початку 1900-х рр. на кошти князя Сапеги засновано сільську "захоронку" (позичкову касу), якою опікувалися Сестри Служебниці. Вони, крім допомоги хворим і немічним, навчали дітей грамоти, молитов, пісень, а старших - церковного співу.

 У 1910 р. з будівельних матеріалів, що подарував князь Сапега, споруджено Народний дім, де були розміщені читальня "Просвіти", котру парох о. Омелян Глібовицький заснував у 1896 р.; курси для негра¬мотних та деякий час - кооператива. При читальні діяли мішаний хор під орудою вчителя Антіна Васильціва, духовий оркестр, драматичний гурток.

Під час Першої світової війни у Леґіоні УСС  воював житель села Сильвестр Глібовицький, син місцевого священика о. О.Глібовицького. Добро-вольцями УГА у 1918 р. стали жителі села К. Буяр, І. Волоханюк, А. Кудрик, І. Пузинський, І. Рімняк, а найбільше відзначився стрілець Д. Перейма, який згодом воював у війську під орудою С. Петлюри.

Діяли філії товариств "Просвіта", "Січ", "Сокіл", "Луг", "Сільський господар", "Відродження" та ін.; кооператива. Функціонували відділення польських товариств "Кулко рольніче" ("Рільничий гурток") і "Стшелєц" ("Стрілець"].

Будинок школи в Циганах згорів у 1920 р., після чого учні навчались у приміщеннях української та польської читалень. Згодом було засновано приватну "Рідну Школу" (дві вчительки], що функціонувала на кошти селян.

Після о. О.Глібовицького парохом села служив о. Дмитро Курдидик, котрий, як і його попередник, відіграв важливу роль у патріотично-просвітницькій діяльності не лише в Циганах, а й у всьому повіті.

Відомо, що 1925 р. млин належав Павлові Сапезі. 1928 р. відкрито бібліотеку при польській читальні (60 книг).

У вересні 1931 р. в Циганах відбулася сутичка між українцями і поляками.

Від 8 липня 1941 до 5 квітня 1944 р. село - під нацистською окупацією.

На фронтах німецько-радянської війни у Червоній армії загинув 41 житель с. Цигани, 34 - пропали безвісти.

Членами ОУН були жителі села І. Снігур (родом із с. Озеряни на Борщівщині) й брати Щикульські. В УПА воювали Г. Бабій, Г. Говоруха, 0. Зозуляк, І. Пасічник, Й. Фабін та інші жителі с. Цигани.

Під час національно-визвольної боротьби загинули жителі села, члени ОУН, її симпатики та вояки УПА: Омелян Бернецький (1922-1940), Антон (1918-1944), Микола (1915-1944) і Йосип (1913-1945, помер в ув'язненні) Білики, Степан Боднарчук (1914-1945, помер під час слідства), Василь Бойчук (1928 р. н.), Анастасія (1918 р. н.) і Касян (1885 р. н.) Буяри (дати смерті всіх трьох невідомі), Казимир Василик ("Вер"; 1926-1946), Василь Верцімаха, Степан Гуляс ("Мах"; 1916-1946), Микола Демчук (1915-1943), Петро Душенько (1914 р. н.-дата смерті невідома), Ми-хайло Журба ("Люба"; 1923-1944), Василь (1883-1948, помер в ув'язненні), Михайло (1918 р. н.-страчений 31. 08. 1941) й Осип ("Кармелюк"; 1914-1945) Костюки, Адам Кудрик (1924-1944), Омелян Напастюк ("Крат"; 1924-1946), Дмитро Пахолок ("Старий"; 1910 р. н.-дата смерті невідома), Омелян Тетюк (1928-1944), Іван Трасковський ("Моряк"; 1924-1945), Роман Царук (1927- 1950, помер в ув'язненні), Іван Яцишин (1914-1941). У період сталінізму із села до Сибіру вивезено 52 сім'ї; 30 мешканців Циган загинули в тюрмах та концтаборах.

1948 р. створено колгосп, де працювали, зокрема, Герой соціалістичної праці (1966 р.), бригадир Михайло Карабінович (1922-1982). Згодом господарство об'єднано, у 1990-х рр. розпайовано.

Наприкінці 1980-х рр. активними учасниками патріотичного руху за незалежність України були жителі се.; а М. Гуляс, М. Коваль, 0. Слобода, Д. Співак й інші.

Є церква святих Петра і Павла (1905 р. кам'як; збудована на місці дерев'яної, яку згодом віддали  с. Дубівка Борщівського району). Храм реставрований двічі (1919 р„ середина 1970-х рр.). У 1915 р. церковні дзвони вивезено до Росії, в 1943 р. новий дзвін- забрано у Німеччину. Діють костел (початок 20 — реставрований 1994 р.), дві каплички. Встановлений пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1848 р.).

Споруджено пам'ятники: воїнам-односельцям полеглим  у німецько-радянській війні (1968 р.), та І. Франку 1993 р., скульптор І. Мулярчук); насипана символічна могила Борцям за волю України (1991 р.).

Діють ЗОШ 1-3 ступенів ім. І. Франка, дитячий садок, Будинок культури, бібліотека, фельдшерсько- акушерський пункт, відділення зв'язку, торгові заклади TOB "Мрія-центр", два фермерські господарства – «Феновий лист" і "В липах".

У Циганах народилися: вчений в галузі історії, краєзнавець, автор низки розвідок  Скочеляс (1967 р. н.), актриса Ярослава Мельник- Хованець (1947 р. н.); перебували письменники та громадські діячі: Іван Франко, Богдан Лепкий, Василь Щурат, Андрій Чайковський (гостювали у священика о. 0. Глібовицького, про що свідчать меморіальні дошки, встановлені 1997 р. на церкві й проборстві).

На околицях села проростають широколистяні й мішані ліси; у центрі Циганів є ставок.

Г.ІВАХІВ, Н. МИЗАК. Б. ПЕТРАШ, І. СКОЧЕЛЯС.

ТЕРЕСИН - хутір, належить до с. Цигани; розташований за 4 км від нього. У1949 р. на хуторі було 4 двори (15 осіб); бригада колгоспу.

Г. ШАХІВ.

© 2020 Борщівська міська рада. Всі права захищено.