Image

Стрілківці

До села належав хутір Бицівка. Розташоване на берегах р. Нічлава (ліва притока Дністра), за 7 км від районного центру і 10 км від найближчої залізничної станції Борщів. Через село проліг автошлях Борщів-Заліщики. Географічні координати: 48° 46' пн. ш 26° 00' сх. д. Дворів - 333. Населення - 939 осіб (2014 р.).

На території села знайдено черепки готської кераміки, кістяне двобоке шило.

Перша письмова згадка - 28 лютого 1409 р. в грамоті короля Владислава, що зберігається у Львівському історичному архіві. Назва села походить, імовірно, від топоніма "стрілець", або від рівної, як стріла, річки.

1469 р. Стрілківці передані у власність невідомого шляхтича, згодом належали Йоанові Кемлічу. В 1521 р. польський король Сиґізмунд І видав спеціальний привілей на володіння селом Кам'янецькому підсудкові Вікторові Підфілліпському, який у 1550 р. приєднав до Стрілківців присілки Козари і Рилінці. У поборовому реєстрі за 1542 р. село згадане як таке, що було спустошеним й залишилося без жодного мешканця.

Протягом 1565-1569 рр. у Стрілківцях проживало близько 20 родин, був збудований млин. Населений пункт позначив у 17 ст. на мапі французький інженер і картограф Ґійом де Боплан. Жителі села були учасниками селянських повстань 16-17 ст., брали участь у Національно- визвольній революції українського народу 1648-1676 рр. У17 ст. Підфілліпських витіснили магнати Васильківські, які володіли селом майже 100 років.

1880 р. у власності поміщиків Чарковських було: орної землі - 637 морґів, луків і городів -114, пасовиськ - 6, лісів - 65 морґів; у власності селян: орної землі - 1192, луків і городів - 183, пасовиськ -194 морґи.

Кількість населення: 1880 р. - 1078 осіб (194 двори], 1900 р. - 1374,1910 р. -1446, на 30 вересня 1921 р. -1368 (316 дворів), 1931 р. -1444 особи (311 дворів).

У Леґіоні УСС воювали уродженці с. Стрілківці старший сержант Микола Овчарик (1886 р. н.) та стрілець Микола Юзьвяк (1897-1915; загинув у битві на горі Маківці, де похований).

Діяли філії товариств "Просвіта" з бібліотекою (книжковий фонд - 200 томів), "Січ", "Сокіл", "Луг", "Союз Українок", "Сільський господар", "Рідна Школа"; кооператива "Праця". При читальні "Просвіти" були хор, духовий оркестр, драматичний гурток.

Відомо, що 1925 р. в селі працювали два млини, котрими володіли Кирило Чарковський і Михайло Лескевіч. До 1939 р. функціонувала початкова школа.

Під час більшовицької окупації 1939-1941 рр. загинули 19 жителів села. Зокрема, у липні 1941 р. у тюрмі в м. Умань на Черкащині органи НКВС без суду розстріляли членів ОУН Миколу (1912 р. н.) та Петра (1909 р. н.) Костецьких, Івана Матлака (1914 р. н.), Івана Олійника (1903 р. н.), Володимира Савицького (1921 р. н.), Миколу Семирозума (1913 р. н.), Іллю Фарину (1913 р. н.) і Петра Шманька (1923 р. н.).

1941 р. створено колгосп.

Від 6 липня 1941 до 6 квітня 1944 р. село - під нацистською окупацією.

На фронтах німецько-радянської війни у Червоній армії загинули 24 мешканці села, 20 пропали безвісти.

У період національно-визвольних змагань загинули жителі Стрілківців - члени й симпатики ОУН та вояки УПА: Василь Балан (1928 р. н.-дата смерті невідома), Василь Білецький ("Жук"; 1921-1946), Іван Бод¬нарчук ("Грива"; 1924-1946), Василь Бойко, Петро, Михайло і Ярослав Галяси, Василь Ґудз (1907-1944), Марта і Іван Костецькі, Михайло Кушнірик (1908-1944), Петро Малиник ("Хмара"), Володимир Олійник, Іван Остафійчук, Богдан, Микола ("Шпачок"; 1928-1946), Михайлина (1929 р. н.-дата смерті невідома) і Петро Палінки, Петро Скоропад, Василь ("Орел"; 1923-1944), Гнат ("Чупринка"; 1925-1947), Іван ("Меткий"; 1921-1946) і Михайло (1916 р. н.-дата смерті невідома) Стецки, Михайло Чорній, Ми-хайло Шманько. Усього в книзі "Реабілітовані історією" (Тернопіль, 2008 р.) зафіксовані імена 29 репресованих і реабілітованих із села.

У печері Озерна вночі з 2 на 3 вересня 1948 р. провокатор Василюк ("Доляр") розстріляв повстанців - "Володимира" (прізвище невідоме), Марту Стецько-Костецьку ("Оксана"; 1919 р. н.), Михайлину Палінку ("Ярослава"; 1929 р. н.). Уродженець Стрілківців Микола Палінка ("Шпак"; 1925-1946) загинув від рук провокаторів Максимчука і Старовського у печері Вертеба поблизу с. Більче-Золоте.

1948 р. відновлено діяльність колгоспу; згодом об'єднаний, у 1990-х роках розпайований.

Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (1816 р., кам'яна), дзвіниця, костел у стилі неоґотики; три каплички: Парубоцького хреста (2000 р.), на Стриївці (2006 р.), на Долинах (2008 р.); "фігура" Матері Божої (2004 р.). Споруджено пам'ятники - полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1965 р.), Т. Шевченку (1991 р.); насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991 р.); встановлено три пам'ятних хрести: на честь скасування панщини (1848 р., відновлений у 1990 р.), Парубоцький (1868 р.) на місці розстрілу повстанців Сольських.

Працюють ЗОНІ 1-3 ступенів, дитячий садок, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, TOB "Золота нива", п'ять торгових закладів.

У Стрілківцях народилися: заслужений ху¬дожник України, графік Іван Балан (1941 р. н.), Генерал-майор Іван Галяс (1956-2000), педагог і громадський діяч Ярослав Галяс (1931 р. н.), Герої соціалістичної праці ланкова Ірина Скоропад (1933-2007) та господарник і громадський діяч Василь Стецько (1923-1994), літературознавець і педагог Павло Стецько (1925-1979), художник Василь Стецько (1950 р. н.), заслужений працівник освіти України Галина Кобилянська (1970 р. н.), громадський діяч Богдан Рокочий (1970 р. н.), заслужений лікар України Ганна Слівінська (1948 р. н.).

На околицях села є печера Озерна - пам'ятка природи загальнодержавного значення (загальна довжина - 120 км), проростають невеликі ліси: Козаринець, Стрілка, Довжок.

У 2009 р. до 600-річчя першої письмової згадки про Стрілківці вийшла книга "Село на нашій Україні" Нестора Мизака, Івана Балана та Івана Романського.

Н. МИЗАК Б. МЕЛЬНИЧУК, |Б. ПЕТРАШ

БИЦІВКА - хутір, приєднаний до с. Стрілківці; розташований за 700 м від нього. У лютому 1952 р. на хуторі були 3 двори (13 осіб); тоді ж виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів у Стрілківці.

Г.ІВАХІВ.

© 2020 Борщівська міська рада. Всі права захищено.