Image

СЛОБІДКА-МУШКАТІВСЬКА

Колишня назва - Слобідка, сучасна - від часів радянської влади. До села належав хутір До ставу. Розташоване на берегах р. Циганка (ліва притока Нічлави, басейн Дністра), за 5 км від районного центру і залізничної станції Борщів. Географічні координати: 48° 48' пн. ш. 26° 06' сх. д. Територія - 2,32 кв. км. Дворів - 245. Населення - 783 особи (2014 р.).

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки празької культури.

Перша письмова згадка - 1610 р. Поселення в урочищі Чорний Ліс засноване під назвою "Велике Городище" й було обнесене трьома великими валами, що частково збереглися донині. Назва Слобідка походить від слова "слобода" - невелике вільне поселення, означення Мушкатівка вказує на територіальну близькість до с. Мушкатівка.

Перша школа у селі (польськомовна) почала діяти від 1785 р., у ній працював один учитель, навчалися 28 учнів; згодом, до 1939 р. функціонувала двокласна школа.

За станом на 1880 р. у власності поміщика Старинського було 660, у власності селян - 956 морґів землі.

Кількість населення: 1880 р. - 673 особи, 1900 р. - 938,1910 р. - 1012, на

30 вересня 1921 р. - 845 (182 двори), 1931 р. -1020 осіб (225 дворів).

За часів Австро-Угорщини та Польщі всі державні посади в селі - війт, писар, учитель обіймали колонізатори.

Діяли філії товариств "Просвіта", "Луг", "Сільський господар" та інших; кооператива "Згода" (об'єднувала 72 особи, голова - Михайло Запоточний).

Про участь мешканців Слобідки у національно- визвольній боротьбі свідчать віднайдені на місцевому цвинтарі хрести з написами "За волю України", встановлені 1923 р. і закопані разом із літературою у часи більшовицького режиму. На місце їхнього перебування вказав житель села Зіновій Поважний, який ще дитиною почув розмову про це свого батька з місцевими патріотами.

Від вересня 1939 Слобідка під владою більшовиків.

Від липня 1941 до квітня 1944 р. село - під нацистською окупацією.

На фронтах німецько-радянської війни загинули місцеві жителі: Володимир Боднарчук (1923-1944), Богдан Мишко (1925-1944); пропали безвісти - Степан Басик, Йосиф Бенедичук (1095 р. н.), Михайло Галба (1912 р. н.), Іван Замоський (1903 р. н.), Ярослав Ротко (1923 р. н.).

Після 1944 р. радянські каральні органи арештовували інтелігенцію, висилали у Сибір, ув'язнювали в тюрмах. Більшовицькими політв'язнями були, зокрема, молоді патріоти Дарія Замосьна, Григорій Поважний, Іван Сидорак, Василь Ставрук, Омелян Чубак, Йосипа Шпонарська, Василь Шутяк.

1948 р. створено колгосп, у 1950 р. його приєднано до господарства с. Мушкатівка, нині розпайований.

Є церква святого Йосафата (1998 р.), дім молитви Християн Віри Євангельської (1991 р.); встановлено два пам'ятних хрести на честь скасування панщини; споруджено символічну могилу Борцям за волю України (2004 р.).

Діють клуб, бібліотека, торговий заклад.

Б. МЕЛЬНИЧУК, |Б. ПЕТРАШ\

ДО СТАВУ - хутір, приєднаний до с. Слобідка-Мушкатівська; розташований за 400 м від нього.У лютому 1952 р. на хуторі було 3 двори (11 осіб);тоді ж виведений із облікових даних у зв'язку з пере¬селенням жителів у Слобідку-Мушкатівську.

Г.ІВАХІВ.

Image
© 2020 Борщівська міська рада. Всі права захищено.