Image

Пищатинці

Саме з Пищатинців відкривається найгарніший вид на замок у Висічці, а з замку – відповідно, найгарніший вид на Пищатинці і долину Нічлави. 
До села належав хутір Сажівки. Розташоване на березі р. Нічлава (ліва притока Дністра), за 5 км від районного центру і 7 км від найближчої залізної станції Борщів. Через село проліг автошлях Борщів-Заліщики. Географічні координати: 48° 47' пн. ш. 26° 00' сх. д. Територія - 3,47 кв. км. Дворів - 275. Населення - 701 особа (2014 р.).

У 1875-1878 рр. в урочищі Могилки біля Пищатинців археологи Адам-Ґонорій Кіркор і С. Козібродський виявили залишки городища часів Київської Русі 11-13 ст.

Перша письмова згадка датована 1494 р. - як про П'ятничани; за версіями С. Крищука, назва походить, імовірно, від слова "П'ятниця" - язичницька богиня, покровителька жінок і домашньої роботи. Пищатинці - очевидно, від старослов'янського прізвища Пищата.

На підставі дослідження архівних матеріалів сучасний польський учений, професор Ришард Щигель встановив, що у 16-17 ст. Пищатинці мали статус містечка. У 1518 р. Вікторин Підфіліпський отримав для Пищатинців локаційний привілей на німецькому праві. Невдовзі, очевидно, міський статус було втрачено, бо у податковому реєстрі середини 16 ст. Пищатинці зафіксовані як село. У 1564 р. населений пункт належав шляхтянці Наталії Под- філліпській, діяла церква.

У 1598 р. у документах, щодо фундації костелу з ініціативи Станіслава Подфілліпського та його дружини Анни, статус Пищатинців як містечка був підтверджений повторно. Зберігалися міські права й у 17 ст.

За статистикою 1810 р., село було власністю кількох поміщиків і налічувало 105 дворів, де проживало 122 родини (544 особи). 1862 р. в Пищатинцях заснована тривіальна (трикласна) школа.

Попереднім власником села був Голейовський, дочка якого, вийшовши заміж за Чарковського, отримала у власність Пищатинці. В 1890 р. Чарковському належало: 600 моргів орної землі, 860 лугів та городів і пасовиськ, лісів; селянам: 1251 морґ орної землі, лугів і городів. 1896 р. в селі - 217 господарств, серед яких 12 заможних, 55 середніх, 130 малоземельних, 20 безземельних, так званих халупників, які мали 1,5 морґа поля або хату.

У 1890 р. в Пищатинцях відкрита читальня "Просвіти", 1924 р. читальний дім розширено; 1929 р. при читальні "Просвіти" організовано самоосвітні курси для неписьменних, аматорський і театральний гуртки; діяли філії товариств "Сільський господар", "Луг" (у 1931 р. ліквідовано) та ін.; кооператива,

На честь скасування панщини в селі встановлено пам'ятний хрест (1898 p.), що зберігся донині.

У 1914 р. за кошти фундатора Анатолія Смолінського побудовано костел.

За австрійською статистикою 1900 p., в громаді було: 883 греко-католики, 111 римо-католиків, 17 євреїв; мова: 925 осіб - українська, 86 - польська; в дворі: 36 греко- католиків, 27 римо-католиків, 55 євреїв; мова: 31 особа - українська, 81 - польська, 6 - німецька. За польською статистикою, в селі: у 1921 р. - 215 дворів (1104 особи), 1931 р. - 267 дворів (1181 особа). Загальна поверхня - 1611 га (у т. ч. 922 двірської посілості), з того орного поля - 901 га. Школа спільна із с. Висічка, за Австро-Угорщини і Польщі - з польською мовою навчання.

1922 р. в селі діяли спиртозавод власників Чарковського і Голейовського, млин власника Чарковського.

За даними польської поліції, 1929 р. в селі проживало 54 рядових та підофіцерів - учасників колишніх українських військових формувань, членів УВО, ОУН, за якими було встановлено нагляд.

Національний склад населення в Стрілківцях і Пищатинцях у 1938 p.: 1448 осіб - українці, 200 - поляки (8,2%), 20 - євреї (0,8%).

Від вересня 1939 р. село - під радянською владою, яка почала "полювання" за членами ОУН, інтелігенцією, просвітянами, національно свідомою молоддю; зокрема, у м. Умань на Черкащині органи НКВС 21.07.1941р. розстріляли братів Дмитра (1908 р. н.) та Івана (1903 р. н.) Виспінських, 1.07.1941 в м. Чортків братів Івана (1913 р. н.) та Михайла (1916 р. н.) Мельничуків, а також страчений Микола Галяс (1908-1941; усі члени ОУН); в ув'язнені померли зв'язкова УПА Марія (1923-1954) і Михайло (1900- 1941) Мантики, членка ОУН Ганна Мельничук (1919- 1947). У списку загиблих борців ОУН і УПА із Пищатинців: Іван Білецький (псевдо "Горіх"), Михайло Білик, Василь Галяс (псевдо "Турчин", Петро Глухий (псевдо "Пісня"), Григорій Іванишин (псевдо "Граб"), Петро Капуста (псевдо "Горішній"), Василь і Григорій (псевдо "Зорян") Кормиші, Микола Осадчук (псевдо "Крук"), Михайло Стефішин (псевдо "Береза"), Василь Стрільчук; членів їхніх сімей було заарештовано і засуджено до різних термінів ув'язнення у сибірських концтаборах.

Від 6 липня 1941 до 6 квітня 1944 р. село - під німецькою окупацією.

На фронтах Другої світової війни загинули 50 вихідців із села, у т. ч. 27 пропали безвісти.

Після війни репресії тривали. У книзі "Реабілітовані історією" (Тернопіль, 2008 р.) зафіксована 21 особа із Пищатинців.

Протягом 1945-1946 pp. у село переселили 9 родин із Лемківщини, Підляшшя і Холмщини (Польща).

У 1948 р. в селі був заснований колгосп, згодом його об'єднали з господарствами с. Стрілківці, с. Королівка в колгосп з центральною садибою у Стрілківцях. У господарстві було 3,2 тис. га сільськогосподарських угідь, із яких 2,9 тис. га орної землі. У 1990-х рр. майно та землі розпайовані.

1959 р. внаслідок великої пожежі у селі згоріло 15 господарств.

У Пищатинцях є церква святого Архістратига Михаїла (1759 р.), капличка (1994 р.), "фіґура" Ісуса Христа (2000 р.); встановлено пам'ятні хрести на честь Незалежності України (1991 р.), на захист від чуми (відновлений 1991 р.), воякам УПА (1992 р.), на пам'ять про тих, хто виїхав до Канади (1993 р.); насипано символічну могилу жертвам Голодомору (1993 р.).

Нині в селі працюють НВК ЗОШ 1 ступеня-дитя- чий садок, бібліотека, Будинок культури, фельшерсько- акушерський пункт, 2 приватні крамниці і магазин TEKO, селянсько-фермерське господарство "Яблуко", ПАП "Сад".

У Пищатинцях народилися геолог, журналіст, публіцист, перекладач, громадський діяч Володимир Герман (1960 р. н.), громадська діячка у Канаді Емілія Гикава (з дому - Чорнейко; 1889-1966), громадський діяч, економіст, адвокат Ярослав Кулачковський (1863-1909),інженер-механік Василь Осадчук. (1940 р. н.), громадські діячі у Канаді Василь Станґрет (1894-1971) і Теодор Станґрет (1899-1970).

Б. БОЙКО, Г.ІВАХ1В, Б. МЕЛЬНИЧУК, Н. МИЗАК.

САЖІВКИ - хутір, приєднаний до с. Пищатинці; розташований за 400 м від нього. У лютому 1952 р. на хуторі був 1 двір (4 осіб); тоді ж виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів у Пищатинці.

Г.ІВАХІВ.

© 2020 Борщівська міська рада. Всі права захищено.