Image

МУШКАТІВКА

Біля села є урочище Велике Городище, де у 1937 р. працювала археологічна експедиція, до якої належали К. Маєвський, М. Смішко та І. Старчук. Вони виявили уламки посудини часів Київської Русі; городище 12- Поблизу лісу, що проростає на околиці села, віднайдено давнє поховання. У 1893 р. в одній із могил знайдено першої половини 13 ст., зробили детальний опис і план городища, здійснили переріз одного з чотирьох валів, що дало змогу датувати оборонний комплекс. Згодом К. Маєвський випустив брошуру, детально описавши Мушкатівське городище.

До села Мушкатівки належали хутори Багорянка та Кінець. Розташоване на правому березі р. Циганка (ліва притока Нічлави, басейн Дністра), за 4 км від районного центру і найближчої залізничної станції Борщів. Через село проліг автошлях Коломия-Кам'янець- Подільський. Географічні координати: 48° 49' пн. ш. 26° 06' сх. д. Територія - 4 кв. км. Дворів - 394. Населення - 1071 особа (2014 р.).

Перша письмова згадка -1530 рік. У1564 р. село належало Янові Борщовському, діяла церква. 1772 р. тут було 111 дворів, населення - 637 осіб; хоча найдавніші відомості про жителів на території сучасної Мушкатівки сягають 12 ст. У 13-14 ст. поселення зазнало нападів татар і турків. Назва походить, імовірно, від прізвища першого заможного жителя - Мушката (Мушкета). За версією М. Крищука, назва - від слів "мушка" і "катівка" - місце, де доїдають (катують) комарі".

На 1880 р. у власності поміщика було: орної землі - 877 моргів, луків і городів - 92, пасовиськ - 40, лісів - 833; у власності селян: орної землі - 1182, луків і городів - 102 морґи. Діяла винокурня. Власниками села були спадкоємці Юзефи Старинської. На 1897 р. тут проживало 1255 осіб, із них - 789 жінок; на 8 грудня 1914 р. - 820 осіб, із них - 426 поляків.

Кількість населення: 1900 р. - 1310 осіб, 1910 р. -1411, за станом на ЗО вересня 1921 р. - 1268 (256 дворів), 1931 р. -1347 осіб (264 двори).

У Легіоні УСС воював командир чети, згодом 4-ї сотні) уродженець Мушкатівки Зенон Носковський (1889-1962) - випускник правничого факультету Львівського університету. 1920 р. емігрував до Чехословаччини, де здобув ступінь доктора права.

Діяли філії товариств "Просвіта" (від 1923 p., під орудою Петра Поважного, з бібліотекою - 180 книг), "Луг", "Сільський господар" та інших; кооператива "Надія" (об'єднувала 105 осіб, голова - Петро Поважний).

2 травня 1927 р. в селі відбувся страйк конюхів із вимогою збільшення заробітної плати.

Від 7 липня 1941 до 6 квітня 1944 р. Мушкатівка - під нацистською окупацією.

Під час німецько-радянської війни у Червоній армії 24 жителі села загинули, 29 - пропали безвісти.

В УПА боролися молодіжні загони, які очолював Іван Поважний ("Дума"). Після арешту Івана й Григорія Поважних, яких згодом звільнили через нестачу доказів, десять молодих хлопців вирушили на Волинь. Дорогою декого з них розстріляли, інші пропали безвісти чи потрапили у полон й були закатовані в м. Умань.

Під час національно-визвольних змагань загинули жителі Мушкатівки, члени ОУН, її симпатики та вояки УПА: Леонід Бретун (1926-1945), Іван (1928-1946) і Омелян (1923 р. н.) Веселі, Йосип Гоцак (1920 р. н., обидва пропали безвісти), Василь Жмуд (1919-1947), Ярослав Запоточний (1930-1948), Антін (1914-1947) і Володимир Куйбіди (1926 р. н.), Богдан Кучер (1927 р. н„ обидва - пропали безвісти), Микола (1924-1947) Петро (1927-1944) та Ярослав (1923 р. н., пропав безвісти) Кучері, Василь (1920-1944), Володимир (1918-1947), Микола (1925 р. н., пропав безвісти) і Павло (1909-1947) Матіящуки, Павло Олещук (1920-1946), Василь (1910-1944)   та Ярослав (1925-1944) Олійники, Микола Пастух (1927-1945), Іван Поважний (1904 р. н., пропав безвісти), Василь Санчак (1918-1946), Ганна (загинула 1946 р.) і Михайло (1927-1945) Семаки, (1927-1945), Василь Слободян (1924 р. н„ пропав безвісти), Василь Ставрук (загинув у 1945 р.), Володимир (1926-1946) та Євген Титеничі (1924-1945), Микола (1924 р. н., пропав безвісти) й Михайло (1924- 1952) Чернеги, Михайли (1920-1946; 1924-1945) і Петро (1924-1947) Чубаки, Михайло Штефанюк (1924-1945), Василь Шутяк (1920-1945).

1948 р. створено колгосп, у 1950 р. його об'єднали з господарством с. Слобідка-Мушкатівська, потім ще раз укрупнили; у 1990-х рр. розпайований.

Виходила (1950-1953 рр.) газета "Ленінець" - орган політвідділу Мушкатівської МТС.

Є церква св. Петра і Павла (1900 р.), що належала до Кудринецького деканату, а після Першої світової війни стала самостійною експозитурою (багато років у ній душпастирював діяльний провідник селян о. В. Навроцький); біля храму на кошти Н. Поважної-Цибрій споруджено архітектурно-мистецький ансамбль "Монах" (скульптор - Л. Стасюк); каплички: Матері Божої Неустанної Помочі (1900 р.), Преподобного Онуфрія Великого (відновлена 1995 р.), Пресвятої Богородиці (2006 р., на кошти В. Буртняка), "Все моє - Твоє" (2007 р., на кошти жителів вулиць Нова і Кут з ініціативи о. А. Гаврилевського); встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1848 р.), насипана символічна могила Борцям за волю України (1999 р.); споруджено пам'ятник Т. Шевченку (1990 р., ініціатор та жертводавець - В. Чубак), пам'ятний знак жертвам голодомору 1932-1933 рр. (2009 р.).

2001 р. село газифіковане, 2002 р. - телефонізоване.

 Працюють ЗОШ 1-2 ступенів (з ініціативи її директора Марти Кузьмич тут створено Музей ікон; при школі діє учнівське патріотичне товариство "Сокіл", нові члени якого щороку приймають присягу на місці спалення пра¬ху командувача УПА, ґенерала-хорунжого Романа Шухевича на березі Збруча), дитячий садок, Будинок культури на 450 глядацьких місць (1967 р.), бібліотека, фельдшерсько- акушерський пункт.

У Мушкатівці народилися: підприємець, громадський діяч Богдан Чубак (1970 р. н.], педагог, бізнесмен, меценат Василь Чубак (1964 р. н.), майстер художнього ковальства Євген Чубак (1931 р. н.).

Є ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Мушкатівська бучина", де під охороною - буково-грабові насадження віком 80 р.; водоймище (30 га).

Н. МИЗАК, |Б. ПЕТРАШ\ В. УНІЯТ.

БАГОРЯНКА - хутір, приєднаний до с. Мушкатівка; розташований за 300 м від нього. У лютому 1952 р. на хуторі був 1 двір (8 осіб); тоді ж виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів у Мушкатівку.

КІНЕЦЬ - хутір, приєднаний до с. Мушкатівка; розташований за 300 м від нього. У лютому 1952 р. на хуторі був 1 двір (5 осіб); тоді ж виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів у Мушкатівку.

Г.ІВАХІВ.

© 2020 Борщівська міська рада. Всі права захищено.